про вивчення

1. adj

1) суворий, різкий

2) вимогливий, суворий

3) жорсткий, суворий

4) ретельний, скрупульозний

5) простий (про стиль тощо)

6) суворий, холодний (про клімат тощо); сильний (про бурю тощо)

7) тяжкий, важкий, серйозний (про хворобу тощо); сильний (про простуду)

8) глибокий, сильний (про почуття)

9) важкий, тяжкий, жорстокий (про випробування тощо)

10) жорстокий, запеклий (про бій тощо)

11) уїдливий, саркастичний

12) амер., розм. могутній, сильний

13) надто сильний; що ріже очі (про світло тощо)

2. adv

1) жорстоко, суворо

2) тяжко

3) небезпечно

4) сильно, дуже

* * *

1) строгий, суворий

2) твердий (про дисципліну, вимоги)

3) ретельний, скрупульозний (про вивчення, розгляд)

4) простий, строгий (про стиль, одяг); apxiт. витриманий ( про стиль)

5) суворий, холодний (про погоду, клімат); сильний ( про бурю)

6) важкий, серйозний, сильний

7) важкий, тяжкий ( про випробування)

8) жорстокий, запеклий (про бій, сутичку)

9) уїдливий, саркастичний

10) занадто сильний, який ріже очі (про світло, вогонь)

Маблі, Габріель Бонно де (1709, Гренобль - 1785) - франц. філософ-мораліст, історик, політичний письменник. Світогляд М. заснований на теоріях суспільного договору та природного права; в цілому ж він виявляв скепсис щодо філософської думки доби Просвітництва, зокрема, був переконаний у теоретичній неспроможності матеріалізму й деїзму. За давнини, зазначав М., суспільний лад ґрунтувався на колективній власності на землю, а люди з природою становили одне ціле, джерелом усіх наступних негараздів людства став перехід до приватної власності. Позаяк відновити відносини спільного володіння майном практично неможливо, слід прагнути хоча б до зменшення майнової нерівності шляхом боротьби з розкошами і обмеження потреб. У галузі суспільно-політичній М. обстоював республіканські ідеї, вважаючи (не без впливу Локка, Монтеск'є та Руссо) носієм верховної влади народ; останній має цілковите право виступити проти можновладців, якщо вони порушують його "природні права", насамперед - на щастя і волю. У трактаті "Про вивчення історії", аналізуючи перебіг історії народів давнини й Нового часу, він доводить, що зловживання владою було однією з основних причин незчисленних страждань великої маси людей. Історичний підхід реалізує М. також при з'ясуванні низки інших - економічних, правових, моральних, пізнавальних проблем, виходячи з переконання, що без автентичного осмислення минулого, засвоєння його уроків і опертя на багатство історичного досвіду їх ефективне розв'язання неможливе. Хоч М. визнавав право народу змінювати владні структури, проте вважав, що революції не відроджують рівності, не повертають людей до природного стану, а можуть призвести до ще більших бід. Причина цього - в непримиренності класових інтересів та їхній гострій ворожнечі. Концепція М. була багато в чому аскетичною і песимістичною.

[br]

Осн. тв.: "Бесіди Фокіона про відношення моралі до політики" (1763); "Про вивчення історії" (1778).

1. n

пошук

2. adj

1) старанний, глибокий; сумлінний, уважний

2) допитливий, проникливий (про погляд)

3) сильний, різкий, пронизливий

* * *

1) ретельний, глибокий ( про вивчення)

2) вивчаючий, проникливий

3) пронизливий, сильний, різкий

1) строгий, суворий

2) твердий (про дисципліну, вимоги)

3) ретельний, скрупульозний (про вивчення, розгляд)

4) простий, строгий (про стиль, одяг); apxiт. витриманий ( про стиль)

5) суворий, холодний (про погоду, клімат); сильний ( про бурю)

6) важкий, серйозний, сильний

7) важкий, тяжкий ( про випробування)

8) жорстокий, запеклий (про бій, сутичку)

9) уїдливий, саркастичний

10) занадто сильний, який ріже очі (про світло, вогонь)

1) ретельний, глибокий ( про вивчення)

2) вивчаючий, проникливий

3) пронизливий, сильний, різкий

Герцен, Олександр Іванович (1812, Москва - 1870) - рос. письменник, філософ, громадський діяч. Закінчив Московський ун-т. У 1847 р. емігрував до Франції Р. азом із своїм соратником Огарьовим випускав першу рос. революційну газету "ЇСолокол" (1847 - 1857), в якій пропагував соціалістичні ідеї та необхідність звільнення селян із землею. У царині філософії Г. цікавило насамперед практичне застосування філософії, роль філософського світогляду в боротьбі за свободу й гідність особи, реалізацію у суспільному бутті принципу соціальної справедливості. Важливою темою філософських роздумів вважав взаємозв'язок філософії і природознавства. Визнавав необхідність зняття крайнощів ідеалізму й реалізму. Мислення розглядав як вищий результат розвитку природи, хоча й визнавав наявність у природі першопочаткового об'єктивного розуму. Тривалий час критикував політичні погляди слов'янофілів за ідеалізацію православ'я і підтримку самодержавства, але після поразки революційного руху 1848 р. в Європі схиляється до ідеї перетворення суспільства на засадах рос. селянської общини.

[br]

Осн. тв.: "Дилетантизм у науці" (1843); "Листи про вивчення природи" (1846); "Лист синові - О.О. Герцену" (1876) та ін.

1. n

1) вивчення; дослідження; наукові заняття

2) звич. pl здобуття знань; навчання; заняття

3) наука, галузь науки

4) предмет (гідний) вивчення

5) наукова праця; монографія

6) нарис

7) мист. етюд, ескіз; начерк

8) муз. етюд

9) піклування

10) глибока замисленість

11) робочий кабінет

12) заучування ролі (про артиста)

2. v

1) вивчати, досліджувати; розглядати; обмірковувати

2) учити, вивчати (щось)

3) учитися, навчатися

4) готуватися (до — for)

5) піклуватися (про щось); старатися; прагнути (чогось)

6) заучувати напам'ять

7) розм. догоджати

8) міркувати

* * *

1) вивчення, дослідження; наукові заняття; вивчення, розгляд ( питання); обстеження

2) pl отримання знань, навчання; заняття

3) наука; галузь науки

4) тк.; sing предмет ( вартий) вивчення

5) наукова праця, монографія

6) нарис

7) миcт. етюд, ескіз

8) мyз. етюд

9) турбота; старання

10) тк.; sing глибока замисленість; роздум

11) робочий кабінет (у квартирі вченого, письменника)

12) театр. актор, який заучує роль

1) вивчати, досліджувати: розглядати; обдумувати, обмірковувати

2) учити, вивчати ( що-небудь); учитися

3) ( for) готуватися ( до чого-небудь)

4) піклуватися ( про що-небудь); прагнути ( до чого-небудь)

5) догоджати, ублажати

6) заучувати напам'ять ( роль- про акторів)

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ - процес зародження і розвитку філософських знань; наукова галузь, що вивчає історію філософського мислення. Зародження філософських ідей в культурі Китаю, Індії, країн Близького Сходу і Стародавньої Греції дослідники датують поч. - серед І. тис. до н. е. З цього часу починається відлік історії філософії як процесу. Перші спроби зібрання свідчень про знання, здобуті в результаті філософської рефлексії, здійснюються в культурі Стародавнього Сходу й Єгипту. Більш спеціалізовано осмислення процесу розвитку філософської думки розпочинається в античності Аристотелем й грецьк. доксографами (Теофраст,Діоген Лаертський, Секст Емпірик). їх творчість започатковує розвиток І. Ф. як наукової дисципліни. В II - III ст. здійснюється перехід від опису і класифікації філософських текстів, - чим переважно обмежувався підхід доксографів, - до екзегези, коментування, витлумачення їх. Початок цьому етапові в розвитку І. ф. було покладено в Александрійській школі, на здобутки якої спираються представники історико-філософської науки доби Середньовіччя, що осмислюють переважно досвід античної філософії (Юстін Філософ, Іполіт, Тома Аквінський та ін.) С. уттєвий внесок в історико-філософське вивчення античної спадщини належить араб, вченим. Першим значним араб, істориком філософії був Шахрастані (XII ст.), твір якого "Релігійні секти та філософські школи" являє одну з ранніх спроб викладу всесвітньої І. ф. Аналогічний твір в Європі належить учневі Дунса Скота - Берлі ("Книга про життя і нрави давніх філософів і поетів", близько 1330 р.). Інтерес до осмислення античної філософської спадщини, філологічної критики й перекладу творів Платона, Аристотеля, Цицерона, Лукреція, Плотіна, Прокла та ін. визначає спрямованість історико-філософських досліджень доби Відродження. Переважні зусилля дослідників у цей час спрямовані на розробку фактографічного рівня історикофілософської науки (Йоанн Баптист Буонасеньї "Листи про знаменитіші секти філософів та їх відмінності між собою" (1458); Фриз "Хронологічна бібліотека класичних філософів" (1592). Суттєвий поворот до поглиблення методології історико-філософського дослідження здійснюється в XVII ст. (Бекон, Бейль) й наступному XVIII ст. (Бруккер "Критична історія філософії від створення світу до нашого часу" (1742 - 1744), Теннеман "Історія філософії" (1798 - 1819), Аст "Нарис історії філософії" (1807) та ін.) А. ктивізація історико-філософських досліджень в XVII - XVIII ст. створила передумови для переходу на новий етап розвитку, що позначений зверненням від методичної рефлексії до власне методологічного, теоретичного обґрунтування І.ф. Стимулом для такого переходу стала "критична філософія" Канта. Власне, підсумком, першим результатом його є історико-філософська концепція Гегеля С. уть гегелівської концепції - в обґрунтуванні погляду на І. ф. як закономірний процес розвитку, де всі філософські системи необхідно пов'язані одна з одною. Послідовність філософських систем обумовлена внутрішньою логікою виведення філософської ідеї. Кожна філософська система не зникає в історії, зберігаючись як момент єдиного цілого. Являючи специфічний вираз абсолютного, філософська система, згідно з Гегелем, належить своєму часові. Вона є "думкою своєї епохи", виражаючи її дух. Подальший поступ історико-філософської науки переважно спрямований на розвиток і подолання недоліків, властивих гегелівській концепції І. ф. У зв'язку з цим здійснюються спроби уточнити розуміння суб'єкта філософського розвитку. Якщо Гегель розглядав І. ф. як процес самопізнання абсолютного духа, то в концепціях кін. XIX - XX ст. реальним суб'єктом філософування вважається індивід (філософія життя, екзистенціалізм), суспільні класи (марксизм), нації (націоналізм) тощо. Всупереч гегелівському уявленню про І. ф. як однолінійно спрямований процес прогресивного розвитку, обґрунтовуються підходи, згідно з яким І. ф. являє плюралістичну сукупність самоцінних філософських систем (постмодернізм), аналізується діалогічний зв'язок між окремими системами як спосіб реального буття філософії (філософія діалогу, комунікативна філософія). Спеціально досліджуються процедури історикофілософського витлумачення тексту (герменевтика). Об'єктом дослідження І. ф. є тексти, що містять відображення філософськи значимих ідей, наявних у культурі. Загальна сукупність їх утворює зміст філософської культури суспільства на певному етапі його розвитку. Особливість предмета історико-філософської науки зумовлена специфікою співвідношення І. ф. із власне філософією. Філософія є не лише предметом історикофілософського вивчення, вона включає І. ф. як свій органічний компонент, завдяки якому здійснюється самопізнання й саморозвиток філософії. І.ф. як галузь наукового дослідження являє складне структурне утворення, що реалізує свої завдання на фактографічному, теоретичному та історіографічному рівнях. У процесі вивчення об'єкта історико-філософського дослідження здійснюється аналіз передумов його виникнення (генетичний аналіз), сутності (есенціональний аналіз) і особливостей функціонування філософських ідей в історії культури (функціональний аналіз). Історико-філософське дослідження здійснюється з огляду вимог логічного аспекту (де досліджується внутрішня логіка розгортання філософської ідеї в історії), соціологічного (досліджуване явище розглядається як результат діяльності філософських і нефілософських спільнот - філософські школи, напрями, течії, соціальні класи, нації тощо) та культурологічного аспекту (рух філософських ідей розглядається в контексті історії культури, в якій ідеї формуються й зазнають певних трансформацій в процесі функціонування). В межах, передусім, культурологічного аспекту здійснюється дослідження історії національної філософії як духовної квінтесенції культури певного народу. Історико-філософські дослідження особливо активізуються на кризових етапах історії, коли нагальною стає потреба переосмислення нагромадженого досвіду з огляду нових завдань філософського осягнення дійсності. Цим пояснюється зростання ролі історикофілософської науки на нинішньому етапі розвитку людства, зважаючи на корінні зміни, що відбуваються на поч. III тис З. добуття Україною державної незалежності фундаментально вплинуло на активізацію досліджень в галузі історії укр. філософії, суттєво розширило коло досліджуваних проблем, надало поштовху осмисленню й застосуванню як традиційних для укр. філософії, так і нових методологічних парадигм. Зародження укр. філософії охоплює тривалий період від V по IX ст. Воно тісно пов'язане з розвитком міфологічних уявлень давньоукр. племен. Середньовічний період розвитку укр. філософії починається від Княжої доби (XI - XIII ст.) і триває до серед. XIV ст.; він репрезентується філософськими ідеями (джерелом яких була філософія патристики, насамперед, східної), що утворили підґрунтя нефілософської (релігійної, мистецької) творчості, політичної діяльності тощо. Від серед. XIV ст. до кін. XVII ст. тривав ранньоновітній період в історії укр. думки, що характеризувався розвитком ренесансно-гуманістичних, реформаційних ідей, а також бароковою схоластикою в її православній версії. Від останньої започатковується професійна укр. філософія. Новітній період розвитку укр. філософії (XVIII - XIX ст.) пов'язаний із Просвітництвом, релігійною філософією, преромантичними і романтичними тенденціями, рецепцією нім. ідеалізму (Канта, Гегеля, Фіхте, Шеллінга), філософією мови (з опертям на ідеї Гумбольдта, Лотце і Штайнталя), позитивізмом; в суспільно-політичній думці розроблялись ідеї лібералізму, консерватизму, націоналізму. В укр. філософії XX ст. (на теренах колишнього СРСР) домінувала марксистсько-ленінська філософія; в Галичині переважали семіотичні і логіко-методологічні дослідження, автори яких дотримувалися матеріалістичної, позитивістської і неотомістської орієнтації (див. Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа). Систематичне вивчення історії укр. філософії і суспільно-політичної думки почалося у XIX ст. Воно спиралося на панівний тоді в Україні народницький світогляд, джерелом якого була романтична філософія з характерною для неї ідеалізацією простого люду і сільської культури як підґрунтя національної самобутності (див. Куліш). В дослідженнях Антоновича, Грушевського, Лесі Українки, Франка домінувала методологія і філософія Просвітництва, частково - позитивізму. Історико-філософська концепція Чижевського ґрунтується на понятті національної філософії, передбачає виклад І. ф., в тому числі й укр., в історико-культурному контексті. Вагомим внеском у вивчення історії укр. філософії, зокрема політичної філософії, є праці Лисяка-Рудницького. У радянський час історія укр. філософії розглядалась переважно як складова частина всесвітнього розвитку філософії, що відбувався у формі боротьби матеріалізму з ідеалізмом. Помітним здобутком тогочасних укр. учених була підготовка тритомної "Історії філософії на Україні" (К., 1987), два томи якої були опубліковані. Незважаючи на обмеження і перешкоди, що їх створювала на шляху дослідницької праці марксистсько-ленінська методологія, вітчизняні історики філософії зробили чималий внесок у розвиток укр. історико-філософської науки, особливо щодо вивчення філософської думки Княжої доби, ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, філософії барокової доби, насамперед, філософії КМА, спадщини Сковороди та видання його творів (дослідження Шинкарука, Горського, Іваньо, Нічик і очолюваної нею дослідницької групи). Нині, спираючись на різні методологічні підходи (герменевтику, структурний аналіз текстів, компаративно-історичний аналіз тощо), укр. історики філософії працюють над відтворенням цілісної картини історії укр. філософії, розуміючи її як невід'ємну частку загальноєвропейського духовного процесу, як плюралістичне поєднання різноманітних напрямів, течій, шкіл, що, взаємодіючи між собою, утворюють підвалини самобутнього побуту укр. філософії і культури (дослідження Лісового, Бадзьо, Забужко, Сирцової та ін.).

Шинкарук, Володимир Іларіонович (1928, с. Гайворон Київської обл. - 2001) - укр. філософ, засновник Київської світоглядно-антропологічної школи З. акінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1950). Докт. філософських наук (1964), чл.-кор. НАНУ (1969), академік НАНУ (1978), чл.-кор. AH СРСР (1981), згодом - іноземний член РАН. Од 1951 р. - асистент кафедри історії філософії, ст. викл., доцент, згодом - заступник декана історико-філософського ф-ту, з 1965 р. - декан філософського ф-ту, в 1967 - 1968 рр. - зав. кафедрою ун-ту. Од 1968 р. - директор Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ, член редакційної колегії ж. "Питання філософії", у 1969 - 1971, 1979 - 1989 рр. та од 1995 р. - головний редактор ж. "Філософська думка". Од 1984 р. - голова правління тов-ва "Знання" (Україна), головний редактор двох видань "Філософського словника" (Київ, 1973, 1986) та "Філософсько-енциклопедичного словника" (2002). Засл. діяч науки і техніки України, лауреат Держ. премії України в галузі науки і техніки (1982). Перегляд традиційного філософування в руслі гуманізму пов'язаний у ІП. із прагненням занурити його в світову та вітчизняну філософську й культурну традицію і тим самим повернутися до втрачених можливостей, відродити духовний багаж, забутий у роки панування схоластичної державної ідеології. У шерезі фундаментальних досліджень, присвячених Канту, Гегелю, лівому гегельянству й подальшим інтерпретаціям діалектики, він розвивав оригінальну філософію людини, що дала поштовх сучасній укр. філософській антропології. Ш. - визнаний в Україні та поза її межами дослідник співвідношення онтологічного, логіко-гносеологічного та світоглядноантропологічного змісту філософії. Розглядаючи її як форму духовно-теоретичного самовизначення людини у світі, він сприяв подоланню спрощеності та лінійності тогочасного способу мислення, відродженню мисленевої культури, передусім - через надання філософському змістові марксизму статусу новоєвропейської "філософської автентичності" А. ктивно включившись у 50-х рр. у дискусію щодо предмета діалектики, Ш. обґрунтовує взаємозалежність онтологічного, гносеологічного та логічного її змісту, заперечує відособлення вчення про буття та про пізнання (полеміка між "онтологістами" й "гносеологами"), а також про природу та суспільство. Завдячуючи виведенню філософських уявлень про буття на рівень осмислення особливостей способу буття людини, а відношення мислення до буття - з більш широкого спектра відношенням людини до світу, філософія постає як передусім феноменологія людського буття. У 1967 - 1968 рр. Ш. розробляє масштабну науково-дослідну програму, яка започаткувала антропологічний поворот у вітчизняній філософії (перший абрис її викладено у доповідях з філософії права та про філософський гуманізм і проблему смислу людського буття на Міжнародному гегелівському конгресі (1966) і філософських конгресах у Відні 1967 р. й Парижі 1968 р.). Така світоглядно-антропологічна переорієнтація знаменувала поновлення філософсько-гуманістичних тенденцій вітчизняної філософської думки (Сковорода, Юркевич та ін.), перегукувалася з антропологічними вболіваннями відомих мислеників укр. діаспори (Кульчицький та ін.). Націленість на вивчення розмаїття способів людського самовизначення у структурі буття, особливостей світоглядної передумовності змісту і функцій філософського знання, етапів історичної генези світоглядної свідомості, її категорійної структури та співвідношення з іншими формами катетеризації задавала новий ракурс осмислення категорій - не тільки як засобів відображення та пізнання, а й форм самосвідомості і цілепокладання. Філософське вивчення феномена практичної життєдіяльності у структурі людського світовідношення сполучається із з'ясуванням її пов'язаності з формуванням світоглядних універсалій. Смисловим осердям такої переорієнтації філософії стає близький до сучасної феноменології концепт практично-духовного освоєння світу людиною. Досліджуючи єдність сутнісних сил людини - розуму, почуттів і волі, Ш. реабілітує принципово важливе для розуміння творчої природи свідомості поняття символічних форм світосприймання. Він вислідковує: ідеально-реальний характер предмета духовних почуттів, якісну своєрідність світоглядної ідеї як ідеалу, пов'язаного з уявленнями про майбуття та способами прилучення до нього, світоглядні форми його сприймання (мрія, віра, надія, любов, святість). Ш. ініціював спрямування антропологічно зорієнтованої філософії на осмислення суспільно-культурних явищ, пов'язаних із науково-технічною революцією. Ще у 70-ті рр. він обстоював персоиалістичну тезу про те, що критерієм ефективності певного типу суспільства є його людиностимулюючі потенції. З'ясування суперечливості людської діяльності виводить філософа на вивчення людинотворчих функцій культури та особливостей останньої як світу національного буття у його взаємодії з вселюдськістю. У загальнометодологічному плані філософський розмисл Ш. еволюціонував від "есенційної" діалектики Гегеля - до екзистенційної діалектики К'єркегора, від ідеї "родової всезагальності" до "індивідуальної тотальності".

[br]

Осн. тв.: "Логіка, діалектика і теорія пізнання Гегеля" (1964); "Теорія пізнання, логіка і діалектика І. Канта" (1974); "Єдність діалектики, логіки і теорії пізнання" (1977); "Методологічні засади філософських учень про людину''//Філософська антропологія: екзистенціальні проблеми (2000); "Діалектика і традиційні та нові підходи"//Філософсько-антропологічні студії (2001); "Розум, свобода та долі діалектики" (2001).

(mkt)

ком., марк. n ринок; a ринковий

1. система відносин, які виникають між покупцем і продавцем та завершуються операціями купівлі-продажу товарів чи послуг; ♦ поняття «ринок» можна охарактеризувати з погляду просторового аспекту (місцевий, регіональний, міжнародний та ін. ринки); функціонального (роздрібний продаж, оптова торгівля); видів продукції тощо; 2. група покупців даного товару чи послуги

═════════■═════════

active market активний ринок • жвавий ринок; agricultural commodities market сільськогосподарський ринок • ринок сільськогосподарської продукції; American market американський ринок; apparel market ринок одягу; auction market аукціонний ринок; Australian market австралійський ринок; bear market біржовий ринок, на якому спостерігається тенденція до зниження курсів • ринок «ведмедів» • біржа, на якій спостерігається тенденція до зниження курсів; bid market ринок продавця; black market чорний ринок; blocked market заблокований ринок • заморожений ринок; bond market ринок облігацій • ринок довгострокового позикового капіталу; brand-loyal market ринок, прихильний до марки; brisk market активний ринок • жвавий ринок; broad — активний ринок • жвавий ринок; bull market біржовий ринок, на якому спостерігається тенденція до підвищення курсів • ринок «биків» • біржа, на якій спостерігається тенденція до підвищення курсів; buoyant market ринок, який характеризується зростанням цін • зростаюча ринкова кон'юнктура; business market діловий ринок • ринок ділових підприємств; buyer's market ринок покупців • ринок, який характеризується зниженням цін; call money market ринок онкольних позик; Canadian market канадський ринок; capital market ринок капіталу; captive market захоплений ринок; cash market касовий ринок; central market центральний ринок; central wholesale markets оптові ринки сільськогосподарської продукції; closed market закритий ринок; commercial market торговельний ринок • комерційний ринок; commodity market товарний ринок • ринок товарів; common market спільний ринок; competitive market конкурентний ринок • ринок продавців, що конкурують; concentrated market концентрований ринок; congested market перевантажений ринок • переповнений ринок; consumer market ринок споживчих товарів; consumer goods market ринок споживчих товарів; control market контрольний ринок; conventional market традиційний ринок; core market первинний ринок • основний ринок; corn market ринок збіжжя • зернова біржа; credit market кредитний ринок • ринок кредитів; crowded market перенасичений ринок; curb market чорний ринок • неофіційний ринок цінних паперів; currency market валютний ринок; customer market ринок клієнтів; dead market млявий ринок • мертвий ринок; debt market ринок боргових зобов'язань; demographic market демографічний ринок • ринок демографічної групи; depressed market млявий ринок; deregulated market нерегульований ринок; desirable market перспективний ринок; developed market розвинений ринок; diet market ринок дієтичних продуктів; discount market обліковий ринок • дисконтний ринок; discount retailing market ринок роздрібної торгівлі за зниженими цінами; distant market віддалений ринок; domestic market внутрішній ринок; donor market ринок пожертводавців; dual exchange market валютний ринок з подвійним режимом (фіксованого і вільного валютного курсу); dull market млявий ринок; easy market легкодоступний ринок; editorial market редакційний ринок; educational market ринок навчальних послуг; employment market ринок робочих місць; entertainment market ринок розваг; equity market ринок акцій; established market стабільний ринок • сформований ринок; Eurocurrency market євровалютний ринок; expanding market зростаючий ринок • ринок, що розростається; exploratory market пробний ринок; export market експортний ринок; external market зовнішній ринок; farmer's market сільськогосподарський ринок • ринок сільськогосподарської продукції; fast-food market ринок продуктів швидкого приготування; financial market фінансовий ринок; flea market товчок • тандитний ринок (діал.) • блошиний ринок; food market ринок харчових товарів; foreign market закордонний ринок • зовнішній ринок; foreign exchange market ринок закордонної валюти; fourth market ринок четвертого ступеня; free market вільний ринок; freight market фрахтовий ринок; futures market ф'ючерсний ринок; global market всесвітній ринок • світовий ринок; gold market ринок золота; government market збут товарів та послуг державними установами; grain market ринок збіжжя • зернова біржа; grey market «сірий» ринок • неконтрольований грошовий ринок; growing market зростаючий ринок • ринок, що розростається; hard-sell market ринок з високою конкуренцією продавців; health care market ринок засобів охорони здоров'я; heterogeneous market неоднорідний ринок; high income market ринок покупців з високим доходом; home market внутрішній ринок; home video market ринок побутової відеоапаратури • ринок програм для побутової відеоапаратури; homogeneous market однорідний ринок; housing market ринок житла; illegal market нелегальний ринок; imperfect market недосконалий ринок; inactive market млявий ринок • застій на ринку; individual market окремий ринок; industrial market ринок товарів промислового значення • ринок промислових підприємств; information market ринок інформації; initial market початковий ринок; institutional market ринок організацій; insurance market страховий ринок; interbank market міжбанківський ринок; intermediate market проміжний ринок; internal market внутрішній ринок; international market міжнародний ринок; international monetary market міжнародний валютний ринок; introductory market ринок, на який виставляється новий товар; investment market інвестиційний ринок; job market ринок робочих місць; kerb market чорний ринок • неофіційний ринок цінних паперів; labour market ринок праці • ринок робочої сили; large market великий ринок; large-volume market ринок великого обсягу; legal market офіційний ринок; license market ринок ліцензій; lifestyle market ринок товарів, які відповідають різним стилям життя; limited market обмежений ринок; liquid market ліквідний ринок; livestock market ринок худоби; loan market ринок позик; loanable funds market ринок позичкового капіталу; local market місцевий ринок; locked market закритий ринок; low-end market ринок дешевих товарів і послуг; lucrative market прибутковий ринок; main market головний ринок • основний ринок; major market головний ринок • основний ринок; manpower market ринок робочої сили; mass market масовий ринок; mature market повністю сформований ринок; media market ринок засобів реклами; merchandise market товарний ринок; middle-class market ринок покупців середнього класу; mid-range market ринок товарів середньої вартості • ринок послуг середньої вартості; military market ринок продукції військового призначення; money market грошовий ринок; monopolistically competitive market ринок монополістичної конкуренції; monopolized market монополізований ринок; narrow market обмежений ринок • вузький ринок; national market національний ринок; nationwide market загальнонаціональний ринок; offered market ринок пропозицій; oligopolistic market олігополістичний ринок; one-sided market односторонній ринок; open market відкритий ринок; open-air market ринок під відкритим небом; organized market організований ринок; outside market зовнішній ринок; overseas market закордонний ринок; overstocked market перевантажений ринок; overt market відкритий ринок; parallel markets паралельні ринки; pegged market регульований ринок; perfect market ідеальний ринок • досконалий ринок; peripheral market периферійний ринок; personal market ринок товарів особистого споживання; potential market потенційний ринок; price-sensitive market ринок, чутливий до цін • ринок, який чутливо реагує на зміни цін; primary market первинний ринок • основний ринок • ринок сировини; produce market товарний ринок • базар; producer market ринок виробників • ринок товарів промислового призначення; productive market продуктивний ринок; professional market ринок професій; profitable market прибутковий ринок; property market ринок нерухомості; prospective market потенційний ринок; protected market захищений ринок; public market відкритий ринок; purchasing market ринок покупців; pure market чистий ринок; ready market ринок, на якому швидко продаються товари; real estate market ринок нерухомості; receptive market місткий ринок; recession-hit market застійний ринок • ринок зниження продажу; regional market місцевий ринок • регіональний ринок; regulated market регульований ринок; repurchase market вторинний ринок цінних паперів; resale market ринок перепродажу; reseller market ринок проміжних продавців • ринок перепродажу; residential market ринок домовласників • ринок житлових приміщень; restrictive market ринок з обмеженим попитом • ринок з тенденцією до монополії; retail market роздрібний ринок • ринок продажу в роздріб; rigged market маніпульований ринок; rural market сільський ринок; sales market ринок збуту; saturated market насичений ринок; secondary market вторинний ринок цінних паперів • другорядний ринок; securities market; selected market вибраний ринок; selective market вибірковий ринок; sellers' market ринок продавців • ринок, який характеризується підвищенням цін; sensitive market нестійкий ринок; services market ринок послуг; share market фондовий ринок • ринок акцій; shrinking market звужений ринок • ринок, що звужується; sluggish market млявий ринок; small market невеликий ринок; soft market ринок, який характеризується падінням цін; soft-drink market ринок безалкогольних напоїв; specialized market спеціалізований ринок; speculative market спекулятивний ринок; spot market ринок наявного товару; stagnant market млявий ринок; steady market стійкий ринок; stock market фондова біржа; strong market стійкий ринок; target market цільовий ринок; technical market ринок промислових товарів • промисловий ринок; territorial market територіальний ринок; test market пробний ринок; thin market неактивний ринок; third market ринок третього ступеня; tight market ринок з обмеженим попитом; tight money market ринок, який характеризується підвищеною ставкою відсотка; top market провідний ринок; total market загальний обсяг ринку • увесь ринок; trade market ринок сфери торгівлі • торговельний ринок; traditional market традиційний ринок; transport market транспортний ринок; two-tier market валютний ринок з подвійним режимом • двоярусний ринок; uncertain market нестійкий ринок; unsettled market нестійкий ринок; untapped market неосвоєний ринок; upbeat market ринок з аукціонним продажем; upscale market ринок споживачів, вищих від середнього рівня; urban market міський ринок; video market відеоринок • ринок відео-продукції; village market сільський ринок; volatile market нестійкий ринок • ринок, на якому ціни швидко змінюються; weak market «слабкий» ринок; wholesale market оптовий ринок; widely dispersed market розгалужений ринок; youth market

═════════□═════════

at the market за ринковою ціною • з урахуванням ринкової ціни; at today's market на сьогоднішній біржі; in line with the market відповідно до ринкового курсу; in the market на ринку; market access доступ до ринку; market analysis аналіз ринку; market and pricing policy ринкова і цінова політика; market area місце ринку; market capitalization ринкова капіталізація; market competition ринкова конкуренція; market concentration концентрація ринку • ринкова концентрація; market conditions ринкова кон'юнктура; market conduct ринкова поведінка; market crash біржовий крах; market development освоєння ринку • розширення ринку; market dominance провідне становище на ринку; market economy; market entry вихід на ринок • входження в ринок; market entry strategy стратегія виходу на ринок; market equilibrium ринкова рівновага; market exchange rate ринковий обмінний курс • ринковий валютний курс; market exit вихід з ринку; market factor фактор збуту • ринковий фактор; market failure недоліки ринкової системи • хиби ринкової системи; market fluctuation коливання цін на ринку • кон'юнктурне коливання; market fluctuation equalization fund фонд стабілізації ринку; market forces ринкові сили; market forecast прогноз ринкової кон'юнктури; market form форма ринку; market-geared за обліком ринку; market glut затоварювання ринку • перенасичення ринку; market grouping формування ринку; market information інформація про ринок; market interest rate ринкова ставка відсотка; market intervention ринкова інтервенція; market investigation кон'юнктурне дослідження; market leader товар, який має питому вагу в обороті ринку • ринковий лідер; market level рівень ринку; market maker особа, що реально впливає на стан справ на валютному чи фондовому ринку; market making scheme план впливу на ринок; market mechanism ринковий механізм; market monitoring моніторинг ринку • обстеження ринку; market niche ринкова ніша; market observer оглядач ринку; market operations ринкові операції; market operator біржовий маклер; market organization структура ринку; market-orientated орієнтований на ринок; market outlet канал реалізації • ринок збуту • торговельна точка; market penetration проникнення на ринок; market performance ефективність ринку • функціонування ринку; market place місце торгівлі • ринкова площа • ринок; market position стан ринку • становище ринку • ринкова кон'юнктура; market potential потенціал ринку; market power ринкова влада; market preview реклама товарів, які вступають на ринок; market price ринкова ціна • курс біржі • ринковий курс цінних паперів; market profile зріз ринку • аналіз потенційного ринку збуту за індивідуальною характеристикою; market promotion просування товару на ринок; market prospects перспективи ринку; market quotation біржове котирування • біржовий курс; market rate ринкова ставка • біржовий курс • ринкова норма • ринковий курс; market reaction ринкова реакція; market rent ринкова рента; market report огляд ринкової кон'юнктури • огляд стану ринку • ринковий звіт; market research аналіз стану ринку • вивчення ринкової кон'юнктури • дослідження ринку • аналіз ринкового потенціалу нового продукту • вивчення можливості ринку; market researcher дослідник ринку; market saturation насичення ринку; market section ринковий сектор; market segment ринковий сегмент • частина ринку; market segmentation сегментація ринку; market segregation відокремлення ринку; market-sensitive чутливий до коливання ринкової кон'юнктури; market share питома вага товару в обороті ринку • питома вага компанії в обороті ринку; market sharing поділ ринку • спеціалізація ринку; market sharing agreement угода про поділ ринку; market situation становище на ринку • стан ринку • ринкова кон'юнктура; market structure ринкова структура; market surveillance обстеження ринку • вивчення ринку; market survey обстеження ринку • вивчення ринку; market system ринкова система • ринкова економіка; markettarget price ринкова планова ціна • ринкова цільова ціна; market tendencies ринкові тенденції; market testing перевірка товару ринком • ринкові випробування; market transactions ринкові операції; market trend ринкова тенденція; market value ринкова вартість • курсова вартість • біржова вартість; on the market на ринку; to affect a market впливати/вплинути на ринок; to assess a market оцінювати/оцінити ринок; to bear the market грати на пониження ціни; to be in market продаватися; to be in the market for something бути потенційним покупцем чого-небудь • мати намір купити що-небудь; to branch out into a new market поширюватися/поширитися на новий ринок; to break into the market проникати/проникнути на ринок; to bring something on the market випускати/випустити що-небудь на ринок; to broaden a market розширяти/розширити ринок; to build up a market створювати/створити ринок; to bull the market грати на підвищення цін; to come into the market виходити/вийти на ринок; to come onto the market виходити/вийти на ринок; to command a market контролювати ринок; to congest a market переповнювати/переповнити ринок; to conquer a market завойовувати/завоювати ринок; to corner a market монополізувати ринок; to create a market створювати/створити ринок; to cultivate a market освоювати/освоїти ринок; to develop a market розвивати/розвинути ринок; to divide the market розділяти/ розділити ринок; to dominate the market переважати на ринку • домінувати на ринку; to enter the market виходити/вийти на ринок; to evaluate a market оцінювати/оцінити ринок; to expand a market розширяти/розширити ринок; to explore a market досліджувати/дослідити ринок; to find a market шукати/знайти ринок збуту; to find a ready market шукати/знайти швидкий збут; to flood the market наповнювати/наповнити ринок товарами; to force the market справляти/справити тиск на ринок; to gain access to the market одержувати/одержати доступ на ринок; to get access to the market одержувати/одержати доступ на ринок; to glut the market перенасичувати/перенаситити ринок; to hold a market підтримувати/підтримати ринок; to investigate a market досліджувати/дослідити ринок; to launch on the market випускати/випустити на ринок • пускати/пустити в хід; to manipulate the market впливати/вплинути на ринок; to meet with a ready market шукати/знайти швидкий збут; to monopolize the market монополізувати ринок; to open up new markets відкривати/відкрити нові ринки; to oust from the market витискати/витиснути з ринку; to overstock the market переповнювати/переповнити ринок; to preempt the market заздалегідь опановувати/опанувати ринок; to penetrate the market проникати/проникнути на ринок; to play the market спекулювати на біржі; to price oneself out of the market встановлювати/встановити підвищені ціни на ринку • визначати/визначити занадто високі ціни на ринку • переоцінювати/переоцінити що-небудь на ринку • встановлювати/встановити підвищені ціни на ринку і таким чином втратити своє місце на ринку; to put on the market випускати/випустити на ринок; to regain the market повертати/повернути ринок • знову оволодівати/оволодіти ринком; to retain the market зберігати/зберегти ринок; to rig the market впливати/вплинути на ринок • штучно знижувати/знизити ціни на ринку; to rule the market домінувати на ринку; to secure a market забезпечувати/забезпечити ринок; to seize a market захоплювати/захопити ринок; to segment a market розподіляти/розподілити ринок; to sound out the market випробовувати/випробувати ринок • перевіряти/перевірити ринок; to split the market розподіляти/розподілити ринок; to study the market вивчати/вивчити ринок; to sweep the market завойовувати/завоювати ринок; to take over a market захоплювати/захопити ринок; to test a market розвідувати/розвідати ринок; to win a market завойовувати/завоювати ринок; to withdraw from the market вилучити/вилучати з ринку • виходити/вийти з ринку

* * *

АНТРОПОЛОГІЯ ( від грецьк. ανδρωποζ - людина; λόγοζ - поняття) - наука про походження людини, утворення людських ареальних груп (рас), про типи й варіації фізичної будови людини. А. обіймає, окрім природної історії людини, також етнографію та археологію. "Філософський словник" Лаланда дає визначення А. як однієї з галузей природничих наук, яка вивчає людський вид загалом, в його особливостях та зв'язках з усім іншим у природі. Леві-Cmpoc обстоює тезу про те, що зачинателем антропології є Руссо, який передбачив і заснував цю науку на століття раніше її офіційного визнання. У "Роздумах щодо походження нерівності" Руссо зазначає, що "світ населений народами, про котрих ми знаємо лише імена, а попри те, зважуємося розмірковувати про людство". Згадану працю можна вважати першим науковим дослідженням із загальної А., позаяк тут поставлено проблему взаємовідносин між природою та цивілізацією. За Клакхоном, основні тенденції антропологічної думки зосереджено на питаннях: якою була історія людства - і біологічна й культурна? Чи існують загальні принципи або "закони", що управляють цією еволюцією? Якими є природні зв'язки, якщо такі існують, між фізичними типами, мовою й звичаями людей у минулому та сьогодні? Наскільки пластичною є людина? До якої міри вона може підлягати впливові виховання або природних умов? Чому певні особистісні типи більш притаманні одним суспільствам, аніж іншим? ("Дзеркало для людини. Вступ до антропології"). З наведеного переліку зрозуміло, що антропологічна думка обіймає як низку спеціально-наукових питань, так і філософських уявлень про людину (див. антропологія філософська). Ще 1596 р. протестантським гуманістом Гасманном видано кн. під назвою "Антропологія", де остання постає як наука про подвійну духовно-тілесну природу людини. Загалом же людинознавство од перших своїх кроків зіткнулося з надзвичайною полівалентністю свого об'єкта. І донині існує загроза редукціонізму, перебільшення значущості одних ознак людського на шкоду іншим. (Типовий вияв крайнощів у тлумаченні людини: недоврахування біологічних факторів її розвитку або навпаки - факторів соціуму, культури та довкілля.) Як самостійна наукова галузь А. складається з серед. XIX ст.: 1850 р. у Гамбурзі засновано музей етнології; археологічний та етнологічний музей Пібоді в Гарварді засновано 1866 р.; Королівський антропологічний інститут - у 1879 р.; Бюро американської етнології - у 1879 р.; Тейлор почав викладати А. в Оксфорді 1884 р. Розвиток укр. А. започатковано Міклухою-Маклаєм. З 1871 р. він здійснює антропологічне вивчення корінного населення Пд.-Сх. Азії, Австралії, о-вів Тихого океану. Обстоював ідеї видової єдності й взаємної спорідненості рас людини, спільності здібностей архаїчних і сучасних народів. Вивчення укр. народу, як окремої, неповторної антропологічної та етнографічної цілості здійснив з початку 1870-х рр. Вовк. Змушений після Емського указу залишити Україну, він засвоює антропологічні здобутки європейських учених, студіює в "Антропологічній школі" та інших наукових закладах Парижа, стає тут членом Археологічного та Історичного тов-в та Тов-ва народних переказів. Був редактором ж. "Антропологія" (паризьке видання франц. мовою) та "Матеріалів до українсько-руської етнології", що виходив у Львові за ініціативою Франка. Підсумкову працю вченого "Студії з української етнографії та антропології" вперше видано у Празі 1928 р.

1) вивчення, дослідження; наукові заняття; вивчення, розгляд ( питання); обстеження

2) pl отримання знань, навчання; заняття

3) наука; галузь науки

4) тк.; sing предмет ( вартий) вивчення

5) наукова праця, монографія

6) нарис

7) миcт. етюд, ескіз

8) мyз. етюд

9) турбота; старання

10) тк.; sing глибока замисленість; роздум

11) робочий кабінет (у квартирі вченого, письменника)

12) театр. актор, який заучує роль

1) вивчати, досліджувати: розглядати; обдумувати, обмірковувати

2) учити, вивчати ( що-небудь); учитися

3) ( for) готуватися ( до чого-небудь)

4) піклуватися ( про що-небудь); прагнути ( до чого-небудь)

5) догоджати, ублажати

6) заучувати напам'ять ( роль- про акторів)

ЕТОЛОГІЯ - біологічна дисципліна, що досліджує поведінку тварин і біологічні засади поведінки людини. Вчення про поведінку бере початок у таких традиційних галузях знання, як психологія, фізіологія та зоологія. Згодом на їх основі сформувалися порівняльна психологія та зоопсихологія, еволюційний аналіз поведінки та Е., яка певного мірою є синтезом згаданих вище дисциплін. Попередником сучасного наукового підходу до вивчення поведінки тварин є Дарвін. Його теорія природного добору дозволяє розглядати поведінку на еволюційних засадах, становить ключовий аспект сучасної Е. Погляди Дарвіна на інстинкт є підґрунтям поглядів засновників класичної Е. Значної ваги набули також висновки Дарвіна про еволюційну єдність людини та представників тваринного світу. Засновниками класичної Е. є австр. вчений Лоренц та голланд. вчений Тинберген. Характерною рисою їх досліджень стала спроба поєднати еволюційне, або функціональне, розуміння суті поведінки з розкриттям причин та механізмів поведінкових актів, а також наголошення на необхідності безпосереднього вивчення поведінки тварин у природному середовищі. Дослідник поведінки має дати відповіді на наступні запитання: які причини конкретного поведінкового акту, що його здійснює тварина; як відбувається становлення цього акту в процесі онтогенезу; яке значення він має для виживання; як відбувалася його еволюція? Концептуальне становлення класичної Е. завершилося у 1950-х рр. У 1960-ті рр. виникла об'єктивна потреба пояснення механізмів поведінкових явищ на всіх рівнях організації живого, а отже, й необхідність тіснішої взаємодії Е. з іншими біологічними дисциплінами. На основі подальшого розвитку міждисциплінарних зв'язків утворився комплекс суміжних дисциплін, що вивчають усі рівні організації та регуляції поведінки в процесах онто- та філогенезу. Вони об'єднуються під загальною назвою синтетичної Е. Згідно з Тинбергеном, внаслідок злиття класичної Е. з нейрофізіологією, багатьма розділами психології, екології, еволюційного вчення та генетики етологами слід вважати усіх біологічно орієнтованих дослідників поведінки. Науковий підхід Лоренца та Тинбергена вирізнявся значною філософською спрямованістю й не лише вплинув на подальший розвиток науки про поведінку, а й стимулював бурхливі дискусії в гуманітарних науках.

n юр. контракт; угода; договір; a договірний; контрактний

письмовий або усний договір, який визначає взаємні зобов'язання і права сторін згідно з нормами чинного законодавства; ♦ виділяють такі види контрактів, як, напр., двосторонній контракт (bilateral contract), за яким визначаються взаємні зобов'язання сторін; односторонній контракт (unilateral contract), за яким одна сторона обіцяє щось зробити на користь іншої сторони; усний контракт (oral contract), за яким сторони усно домовляються про умови; відкритий контракт (open contract), за яким не визначаються додаткові умови, а сторони співпрацюють у юридичному просторі чинних законів

═════════■═════════

AAAA spot contract типовий контракт на «точкову» рекламу; absolute contract безумовний договір; acceptable contract прийнятний контракт; accessory contract допоміжний договір • договір, який випливає з основного договору; advertising contract рекламний контракт; agency contract агентська угода • договір доручення; aleatory contract алеаторний договір • договір застави; associate contract паралельний договір; basic contract основний контракт; bilateral contract двосторонній контракт; blanket contract акордний контракт; brokerage contract маклерський договір • договір представництва • агентський договір; broker's contract агентський договір; buy-out contract договір про викуп; cash contract контракт на реальний товар • звичайний контракт; chartering contract договір фрахтування; civil law contract цивільно-правовий договір; classified contract засекречений контракт; collateral contract побічний контракт; collective contract колективний договір; collective bargaining contract колективний договір про тарифні ставки; commercial agency contract договір про торговельне посередництво; commodity contract контракт на постачання товару; competitive contract конкурсний контракт; completion-type contract контракт з оплатою після виконання; conditional contract умовний договір; consignment contract договір консигнації; consultancy contract контракт про надання консультаційних послуг; cost contract контракт з оплатою фактичних витрат; cost-plus contract контракт з оплатою витрат; cost-plus-award-fee contract контракт з оплатою виробничих витрат і з періодичними преміями; cost-plus-fixed-fee contract контракт з оплатою витрат і фіксованою винагородою; cost-plus-incentive-fee contract контракт з оплатою витрат і заохочувальною винагородою; cost-plus-percentage-fee contract контракт з оплатою витрат і відсотка від суми витрат; cost-reimbursement (CR) contract контракт з відшкодовуванням витрат; cost-type contract контракт з оплатою фактичних витрат; deferred annuity contract страхова угода, яка передбачає перенесення строків виплати ренти • страхова угода, яка передбачає відстрочення виплати ренти; development contract контракт на проведення дослідно-конструкторської роботи; divisible contract подільний договір; draft contract проект контракту; employment contract договір найму • трудовий договір • трудова угода; exclusive contract обмежувальний контракт; executed contract повністю виконаний контракт; export contract експортний контракт; Federal contract контракт Федерального уряду; fiduciary contract довірений договір • доручений договір; fixed-fee contract контракт з твердою сумою винагороди; fixed-price contract контракт з твердою ціною • контракт із встановленою ціною; fixed-price-incentive-fee (FPIF) contract контракт із встановленою ціною плюс заохочувальна винагорода; fixed-price-redeterminable-prospective contract контракт із встановленою початковою ціною, що переглядається на визначених стадіях виконання робіт; fixed-price-redeterminable-retroactive contract контракт із встановленою ціною, що переглядається після завершення робіт; fixed-term contract строковий контракт; flat-fee contract контракт із встановленою заздалегідь ціною; formal contract оформлений договір • формальний договір; forward exchange contract строковий валютний контракт; frame contract рамковий контракт; freight contract договір на перевезення; futures contract строковий контракт • ф'ючерсний контракт; gaming contract договір-парі; general contract загальний контракт; global contract глобальний контракт; government contract урядовий контракт; gratuitous contract безплатний договір; hire contract договір оренди; hire purchase contract контракт про купівлю на виплат; illegal contract незаконний контракт • контракт, який суперечить чинним законам • протиправний договір; import contract імпортний контракт • контракт на імпорт; incentive contract заохочувальний контракт; inchoate contract попередній договір; indemnity contract гарантійний договір • договір гарантії від збитків; initial contract первісний контракт; instalment contract контракт з платежем частинами; insurance contract договір страхування; international contract міжнародний контракт; joint contract договір, який передбачає солідарну відповідальність боржників; labour contract трудовий договір • колективний договір; landlord-tenant contract договір між власником землі й орендарем; lease contract договір оренди; license contract ліцензійний договір; life contract довічний контракт; life insurance contract договір страхування життя; loading contract договір на завантаження; long-term contract довгостроковий контракт; lucrative contract зисковний договір • вигідний договір; lump-sum contract контракт з твердою ціною; maintenance contract контракт на технічне обслуговування; manufacturing contract контракт на виробництво продукції; marine insurance contract договір морського страхування; marital contract шлюбний контракт; maritime contract договір на морське перевезення; military contract військовий контракт; model contract типовий контракт; monopoly contract монопольний контракт; mutual contract двосторонній договір; naked contract угода, яка не має законної сили • голий контракт; negotiated contract контракт, укладений в результаті переговорів; network affiliation contract договір про приєднання до мережі на правах філіалу; nuptial contract шлюбний контракт; official contract офіційний контракт; onerous contract несправедливий контракт; open contract відкритий контракт; open-end contract контракт без застереженого строку чинності; operating contract чинний контракт; option contract опціонний контракт; oral contract усний контракт; original contract первісний контракт; out-sourcing contract контракт «на відкуп» • контракт «на відкуп», який укладається фірмами зі спеціалізованими організаціями на виконання деяких внутрішньо-фірмових функцій; outstanding contract невиконаний контракт; packaging contract контракт на пакування товару; patent contract патентний договір; period contract довгостроковий договір; preliminary contract попередня угода; prime contract основний контракт; principal contract основний контракт; procurement contract контракт на закупівлю; production contract контракт на серійне виробництво; profitable contract зисковний контракт • вигідний договір; purchase contract контракт купівлі-продажу • контракт на закупівлю; real contract реальний контракт; reciprocal contract контракт на основі взаємності; rental contract орендний контракт • контракт на оренду; repair contract контракт на виконання ремонтних робіт; research and development contract контракт на виконання наукових досліджень і проектно-конструкторських розробок; risk contract контракт на умовах ризику • ризикований контракт • контракт з розподілом ризику; sale contract договір купівлі-продажу; salvage contract договір про рятування; separation contract договір про роздільне проживання подружжя; service contract договір на техобслуговування • контракт на обслуговування; severable contract розподільний договір; share-rental contract договір на основі змішаної оренди; short-term contract короткостроковий договір; simple contract простий контракт; spot contract договір на реальний товар • звичайний договір; standard contract типовий контракт; stockbroker's contract брокерське підтвердження угоди; supplementary contract додаткова угода; supply contract договір на постачання; tenancy contract договір на оренду; terminal contract строковий контракт; time contract контракт на купівлю рекламного часу; time-and-materials contract контракт з оплатою вартості витрат робочого часу і матеріалів; towing contract договір морського буксирування; trade union contract договір з профспілкою; triggering contract завчасно укладений контракт; turnkey contract контракт про будівництво під ключ; tying contract контракт на продаж товару з додатковим асортиментом; uncompleted contract незавершений контракт; underwriting contract договір страхування; unilateral contract односторонній контракт; valid contract договір у силі • контракт, який укладено згідно з чинним законодавством; vendor contract договір на постачання; verbal contract усний контракт; void contract недійсний контракт; voidable contract контракт, який може бути анульований; wagering contract договір-парі; work contract робочий контракт; written contract письмовий договір; yellow dog contract

═════════□═════════

according to the contract згідно з умовами контракту; ambiguity in contract двозначність у контракті; as per contract згідно з контрактом; contract between part owners контракт між співвласниками; contract bond контрактна гарантія; contract by deed угода, затверджена печаткою • контракт, зумовлений дією; contract costing калькуляція вартості контракту; contract date строк, застережений контрактом; contract documents документи контракту; contract for carriage контракт на перевезення; contract for construction договір на будівництво; contract for delivery договір на постачання; contract for lease of property угода про винаймання майна; contract form бланк контракту; contract guarantee гарантія контракту; contract in restraint of trade договір про обмеження конкуренції; contract in writing договір у письмовій формі; contract manager керівник відділу контрактів; contract note договірна записка; contract obligations контрактні зобов'язання; contract of adhesion договір про приєднання • договір на основі типових умов; contract of affreightment договір про морське перевезення; contract of apprenticeship договір про навчання; contract of carriage контракт на перевезення; contract of consignment договір консигнації; contract of delivery контракт на постачання; contract of employment договір про наймання на роботу • трудовий контракт; contract of exchange and barter договір товарообміну; contract of limited duration договір з обмеженим терміном чинності; contract of partnership договір про партнерство; contract of purchase договір купівлі-продажу; contract of tenancy договір оренди; contract penalty штраф за невиконання договору; contract price договірна ціна; contract proposal пропозиція про укладання контракту; contract research вивчення умови контракту; contract size розмір контракту; contract terms умови контракту; contract time schedule календарні терміни, дотримання яких забезпечує контракт; contract to deliver goods контракт на постачання товарів; contract to sell угода про продаж; contract uberrimae fidei договір найвищої довіри • договір, який потребує найвищої сумлінності; contract under seal контракт з печаткою; contract wages and salaries договірні ставки заробітної плати й окладів; contract without reservations контракт без обумовлень; contract work робота за договором • робота, яка виконується на замовлення; estoppel by contract позбавлення права заперечення згідно з контрактом; expiry of contract закінчення терміну договору; subject to contract за умов укладання контракту; to accept a contract приймати/прийняти контракт; to annul a contract анульовувати/анулювати контракт; to avoid a contract уникати/уникнути договору; to award a contract ухвалювати/ухвалити договір; to be under contract бути зобов'язаним контрактом; to break a contract порушувати/порушити умови договору; to cancel a contract анульовувати/анулювати контракт; to come under a contract підкорятися/підкоритися чинності договору • підлягати/підлягти чинності договору; to commit a breach of contract порушувати/порушити умови договору; to complete a contract виконувати/виконати умови договору; to conclude a contract укладати/укласти договір; to draw up a contract укладати/укласти договір; to enforce a contract виконувати/виконати договір; to enter into a contract входити/увійти в контракт; to execute a contract виконувати/виконати договір; to fulfil a contract виконувати/виконати договір; to hold a contract мати контракт • працювати за контрактом; to implement a contract виконувати/виконати договір; to initial a contract парафувати договір; to prepare a contract готувати/підготувати договір; to repudiate a contract розривати/розірвати договір • анульовувати/анулювати договір; to rescind a contract розривати/розірвати договір • анульовувати/ анулювати договір; to revoke a contract розривати/розірвати договір • анульовувати/анулювати договір; to secure a contract захищатися/захиститися контрактом • забезпечуватися/забезпечитися контрактом; to sign a contract підписувати/підписати контракт; to stipulate by contract передбачати/передбачити контрактом; to tender for a contract подавати/подати пропозицію на виконання контракту; to terminate a contract припиняти/припинити чинність договору; to violate a contract порушувати/порушити умови договору; to withdraw from a contract виходити/вийти з договору

═════════◇═════════

контракт < нім. Kontrakt < лат. contractus — стягання; здійснення; угода; договір; контракт (ЕСУМ 2: 557)

▹▹ agreement

* * *

МЕТОДОЛОГІЯ ( від грецьк. μέυοδοζ - шлях дослідження чи пізнання; λόγοζ - вчення) - 1) Сукупність підходів, способів, методів, прийомів та процедур, що застосовуються в процесі наукового пізнання та практичної діяльності для досягнення наперед визначеної мети. Такою метою в науковому пізнанні є отримання об'єктивного істинного наукового знання або побудова наукової теорії та її логічне обґрунтування, досягнення певного ефекту в експерименті чи спостереженні тощо. Так говорять про М. фізики, про М. біології, про М. пізнання космосу, про М. соціології, М. економічної науки і т.д. Практична діяльність може скеровуватися на створення бажаного матеріального чи ідеального предмета, певної реальності, на потрібну спрямованість об'єктивного процесу, функціювання матеріальної системи або її цілеспрямоване трансформування тощо. В цьому розумінні говорять про М. управління економічними процесами, М. поєднання центральних та регіональних інтересів, М. бюджетного планування, М. ціноутворення тощо. 2) Галузь теоретичних знань і уявлень про сутність і форми, закони, порядок та умови застосування підходів, способів, методів, прийомів та процедур в процесі наукового пізнання та практичної діяльності. Осмислюючи теоретичний та соціокультурний досвід, М. розробляє загальні принципи створення нових пізнавальних засобів. Основним об'єктом вивчення для М. є продуктивний творчий та дійовий метод, його сутність та сфера функціювання, структура та взаємодія з іншими методами й елементами пізнавального інструментарію, його відповідність характеру досліджуваного об'єкта та зв'язок з пізнавальною метою або цілями практичної діяльності. М. ставить перед собою завдання з'ясувати умови перетворення позитивних наукових знань про дійсність в метод подальшого пізнання цієї діяльності, виявити ефективність та границі продуктивного застосування методу. Особливо важливим принципом М. є обґрунтування положення про метод як систему, про складність і багатостанність змісту методу, який включає в себе знання різних якісних характеристик та багатоманітність рівнів - від принципів філософського значення до безпосередніх наукових знань про конкретний об'єкт. Це зумовлює закономірність розгортання методу в систему в процесі його теоретичного і практичного функціювання. М. розробляє типологію методів В. ідповідно до цього структурується саме методологічне знання. Однією з найбільш розвинених методологічних теорій в наш час є М. науки. Вченням про метод взагалі та філософський метод зокрема виступає філософська М. Філософський метод, розгортаючись в систему, вбирає в себе основний зміст філософського знання. Тому філософська М. в знарядійному відношенні збігається з філософією. Оскільки сфера філософії містить в собі різноманітні філософські системи і течії, то відповідно філософська М. являє собою множинність методологій, де вирізняються якісно своєрідні методологічні системи. Жодна з існуючих філософських М. не може набувати ролі абсолютного пізнавального інструментарію. Кожна з них має сенс і стає продуктивною лише в межах предметної області, окресленої її основоположними принципами. Намагання надати тій або тій М. універсального пізнавального засобу завдає шкоди і науці, і самій методологічній теорії, як це мало місце з діалектико-матеріалістичною М. Тому дослідники в своїх методологічних орієнтаціях дотримуються принципу методологічного плюралізму. М. як систематичне вчення про метод виникла в філософії Нового часу, зокрема в філософії Ф. Бекона та Декарта, для критичного осмислення методів дослідження та пошуків надійних підстав істинності знання. Великий внесок у розвиток філософської М. зробили Спіноза, Ляйбніц, Кант, Гегель, Маркс, Мах, Пуанкаре, Гуссерль, Поппер, Копнін та ін.

АНТРОПОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКА - в широкому розумінні - вчення про природу (сутність) людини; у вужчому - течія в західноєвропейській, переважно нім. філософії, що склалася у пер. пол. XX ст. А. ф. як спеціальна галузь започаткована працями Щелера і Плеснера (кін. 1920-х рр.). Її виникнення пов'язане з кризою класичних уявлень про людину та зі спалахом людинознавчих пошуків у кін. XIX - на поч. XX ст., із здобутками біології, психології, етології, медицини та інших наук, а також з передчуванням небаченої проблематизації людського чинника у наш час. Найближчі філософські передумови А. ф. - філософія життя Дильтпея та Ніцше, ідеї Фройда, феноменологія Гуссерля, натурфілософія Дриша; вона також увібрала біопсихологічні розробки Ікскюля, Келера, потому Болька, Портмана, Бейтендейка, Лоренца. Ознакою кризового стану класичного людинознавства Шелер вважав наявність на поч. XX ст. трьох різновидів уявлень: 1) греко-християнських (про Адама, Єву, творіння, рай, гріхопадіння); 2) греко-античних (самосвідомість людини вперше підноситься до поняття про особливий статус її у світі; в основі всього універсуму вбачають надлюдський розум, до котрого причетна людина - єдина з усіх істот); 3) природознавчих й генетично-психологічних уявлень (людина - достатньо пізній підсумок розвитку Землі, істота, котра різниться од попередніх форм тваринного світу тільки ступенем складності поєднання енергій і здатностей, які вже частково наявні раніше). Відсутність єдності між окресленими уявленнями спричинилася до спроби "на якнайширшій основі дати новий досвід філософських антропологій" (Шелер), наснажений пантеїстичним поглядом на людину як найдивовижнішу істоту, здатну трансцендувати себе, завдячуючи духові. Водночас дух розглядається як незвідний до філософської рефлексії. А. ф. притаманне прагнення осмислити укоріненість людини у світ та її якісну специфіку, яка розглядається у єдності органічних, душевно-емоційних, пізнавальних можливостей, культурних та соціальних імплікацій. Досліджуючи феноменологію органічних форм, Плеснер розглядає як визначальну сутнісну ознаку людини її ексцентричність: постійне хитання між необхідністю пошуків відсутньої рівноваги зі світом та намаганням усунути рівновагу, вже досягнуту в культурі й суспільному житті. За Геленом, людина відкрита світові через свою біологічну непристосованість, котра долається завдячуючи доцільній діяльності, створенню штучного середовища у вигляді культури та суспільних інститутів. Визначаючи людину як "творця й витвір культури", Ротхаккер і Ландман намагаються уникнути соціологічного редукціонізму в тлумаченні культури та людської сутності, визначаючи біопсихічні передумови моральності тощо. У руслі провідних ідей А. ф. формувались релігійна антропологія (Хенгстенберг, Гаммер, Ранер та ін.), педагогічна антропологія (Левіт, Гелен, Ротхакер та ін.), культурна антропологія (Ландман, Ротхакер та ін.), політична антропологія (Лемберг, Фюслайн, Риффель, Кальтенбрунер, Арендт, Рикер та ін.), історична антропологія ("нові французькі історики", близькі до школи "Анналів"), лінгвістична антропологія тощо. У кін. 60-х - на поч. 70-х рр. XX ст. у Мюнхені друкується фундаментальна п'ятитомна "Філософська антропологія сьогодні" (Больнов та ін.). 80-ті рр. позначено інтенсивною взаємодією А. ф. та герменевтики (7-томне видання "Нової антропології" під ред. Гадамера та Фогелера). Багато концепцій А. ф. (про органічну недостатність людини, ексцентричність, сублімативність, про деструктивність соціуму щодо природних підвалин людського буття та ін.) засвідчують її націленість на критичний перегляд класичних людинознавчих уявлень. Тяжіючи до багатьох "заперечних" (термін Шелера) посткласичних теорій людини, А. ф., на відміну від них, прагне водночас зберегти неперервність новоєвропейської світоглядної традиції, смисловими віхами якої стали, зокрема, антропологічне розмірковування, з одного боку, Канта, з іншого - Фоєрбаха. У Канта взаємопов'язані три зрізи антропознавства: теоретична антропологія (пізнання людини та її здатностей, передусім психічних), прагматична (пізнання людини в її практичних намірах та діях), моральна (розглядає людину в стосунку до всього, що та повинна створити, керуючись мудрістю, згідно з принципами метафізики моральних норм). Сучасні філософські антропологічні уявлення тяжіють до поєднання "позитивної" та "негативної" (заперечувальної) тенденції (остання особливо вияскравлена у Ніцше). Гайдеггер кваліфікує всю традиційну філософську гуманістику як вияв антропоцентричної зарозумілості людини, яка піднесла власне життя до "командного статусу всезагальної точки відліку", перетворила світ на "несвіт", зробила саму себе заручницею - засобом для втілення власних проектів панування над світом. Фуко показує, як на зміну бінарній антропологічній структурі класичної доби, елементами якої є істина й омана, приходить"тринарна структура" сучасної доби: людина, її безумство та її істина; він акцентує на когерентності антиномій антропологічної думки ("Історія безумства у класичну добу"). Логічним завершенням подібних тенденцій стала настанова Больнова щодо "сутності людини" як "відкритого питання": стикаючись із все новими виявами розмаїття сутнісних рис, ми не можемо достеменно знати, чи йдеться про певну їх сумірність, чи про непозабуту суперечність І. сторія філософсько-антропологічної думки в Україні позначена домінуванням ідеї про "вкоріненість людини у буття" ("сродність", "природовідповідність" у Сковороди). Ця ідея розгортається у взаємодію "внутрішньої" та "зовнішньої" людини. Проте переважання інтравертної світоглядної настанови "кордоцентричного персоналізму" постійно актуалізує питання про поєднання останнього з "Фавстовим началом" (Хвильовий, Юринець у 20-ті рр., антропологічний поворот 60-х рр., репрезентований школою Шинкарука). Філософсько-антропологічні розвідки Кульчицького (Мюнхен) наснажені спробою поєднати всі погляди на людину, які дає, побіч філософії, синтез природничих та гуманітарних наук, релігія та мистецьке відтворення "людського". Враховуючи кризовий стан сучасної культури, особливого значення для розмислу набуває питання про взаємодію близького до органічності шару "ендотимної підвалини" та близького до духовності шару "персональної надбудови". Слідуючи за Шелером, Кульчицький обстоює взаємодоповнюваність спроб "спіритоцентричного" та "біоцентричного" вивчення людини. Переваги цих спроб особливо унаочнюються при розгляді расово-психічних, геопсихічних, історичних, соціопсихічних, культурноморфічних та глибинно-психічних чинників, які зумовлюють характерологію укр. народу. Кульчицький акцентує на тому, що загальнолюдське існує у конкретних постатях національних чи епохальних (пов'язаних з історичною добою) типів, формування яких зумовлене національними та епохальними ("історично-часовими") психічними структурами.

ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ - галузь філософського знання, одна з центральних філософських дисциплін, наука, що вивчає закони, форми і засоби виробництва об'єктивно істинного знання про реальний світ. Безпосереднім предметом вивчення Т. п. виступає реальна практика наукового й донаукового пізнання світу, досвід проведення наукових досліджень, історичний процес розвитку науки, відношення людського знання до об'єктивної дійсності та його зв'язок з практичною діяльністю людини і суспільства. Основним методом Т. п. є ідеальне розумове відтворення предмета вивчення у відповідних категоріальних структурах Н. а цій основі Т. п. здійснює раціональну реконструкцію процесу пізнання, накреслює оптимальні шляхи досягнення об'єктивної істини, розробляє продуктивні способи систематизації знання і його обґрунтування, формулює критерії істини, визначає найефективніші способи його практичного використання. Основними категоріями Т. п. є: суб'єкт у сукупності з його пізнавальними здатностями (відчуття, сприймання, уявлення, уява, пам'ять, мислення, розум) та об'єкт як данність суб'єктивної і об'єктивної реальності; пізнавальна діяльність як взаємодія суб'єкта і об'єкта, застосування пізнавальних здатностей для осягнення об'єкта; метод як сукупність пізнавального інструментарію; знання в його теоретичних і практичних формах; істина як безпосередня мета будь-якої пізнавальної дії; досвід як нагромаджена індивідуальна та суспільноісторична практика. Довкола центральних гносеологічних категорій зосереджуються основні філософські проблеми, які є наскрізними для майже всієї історії розвитку Т. п. Відповідно до характеру і змісту вихідних базових постулатів у висуненні та розв'язанні гносеологічних проблем Т. п. в історико-філософському процесі набуває своєрідних модифікацій, форм і відтінків, що визначають основні напрями її розвитку. Залежно від особливостей трактування природи суб'єкта, об'єкта та їхньої взаємодії Т. п. набуває матеріалістичного чи ідеалістичного, споглядального чи діяльнісного характеру. Якщо Т. п. надає перевагу чуттєвим пізнавальним здатностям і вважає відчуття єдиним джерелом знань, то вона відповідає рисам сенсуалізму. Т. п., для якої чуттєвий досвід відіграє визначальну роль у творенні знання, а форми мислення є лише засобами впорядкування даних цього досвіду, прибирає форми емпіризму. Відводячи провідну роль мисленню і трактуючи розум як джерело і критерій істинності знань, Т. п. розгортається за ознаками раціоналізму В. илучаючи частково або повністю досвід з процесу творення знань, Т. п. набирає форми апріоризму (апріорі). Як розділ філософії, Т. п. започаткована ще в Античні часи, зокрема в філософії Сократа, Платона, Аристотеля. Подальшого розвитку вона набула в філософських працях Бекона, Декарта, Локка, Ляйбніца, Канта, Гегеля, Маркса, Маха та ін. Сучасна Т. п. являє собою достатньо розгалужену систему філософських знань, складається з багатьох гносеологічних концепцій, що спираються на відмінні, інколи альтернативні ідеї, використовують багатий концептуальний апарат багатьох галузей науки. Умовно можна виділити основні групи споріднених Т. п.: реалістичні, що виходять з ідеї незалежності об'єкта пізнання і можливості його відображення в мисленні (діалектико-матеріалістичнаТ. п., причинний реалізм Рассела, критичний реалізм Сантаяни та Селлара, неореалізм Мура і Вайтгеда та ін.); аналітичні, які широко використовують логічні, фізикалістські та мовно-лінгвістичні ідеї (Шлик, Карнап, Гемпель, Поппер, Куайн, Брейтсуейт, Тулмін.); феноменологічні, що вважають явища єдиною реальністю, а її пізнання - концептуальним упорядкуванням даних безпосереднього досвіду (Гуссерль, Кассирер, Шелер, Гудмен); психологічні, що використовують категорії психічного для розуміння пізнавального процесу і пізнавальних здатностей суб'єкта (Піаже, Інельдер, Брунер); прагматичні, що акцентують увагу на виправдованості та обґрунтованості тверджень, які формулюють знання і використовують ідеї утилітаризму, інструменталізму, операціоналізму (Джеймс, Дьюї, Бриджмен, Льюїс) тощо. Гносеологічні концепції, які повністю або частково заперечують можливість пізнання світу, називають агностицизмом (Г'юм). Проте між окремими версіями Т. п. не вдається провести чітких розмежувальних ліній, оскільки кожна конкретна модифікація виявляє риси різних філософських напрямів і може бути віднесена до двох і більше класифікаційних груп Ц. е зумовлено складністю та якісною багатостанністю процесу пізнання і неможливістю адекватно відтворити його на обмеженій множині вихідних принципів С. порідненими до Т. п. за предметом вивчення є логіка, методологія науки, філософія науки, феноменологія, аналітична філософія.

1. n розм.

перепочинок, передишка; перекур

2. adj

1) легкий, неважкий

2) необтяжливий

3) зручний; приємний; затишний

4) невимушений, спокійний

5) неквапливий

6) поступливий, лагідний; піддатливий

7) поблажливий, стерпний

8) невимушений, природний

9) пологий, похилий (про схил)

10) заможний, багатий; забезпечений

11) в'ялий, застійний; що не має попиту (про товар); несталий (про ціну)

3. adv

1) легко, без великих зусиль

2) вільно; зручно

3) спокійно, неквапливо

* * *

1) легкий, нескладний

2) нескладний, необтяжливий

3) зручний, приємний

4) спокійний

5) неквапливий

6) поступливий; поблажливий, терпимий, толерантний

7) невимушений, природний

8) пологий, спадистий, плавний

9) забезпечений, заможний

10) aвcтpaл. байдужий

11) eк. млявий, застійний (про ринок); який не має попиту ( про товар)